Богиня Міцуамі
Дівчина самотньо живе на березі моря. Звичного світу більше немає, але для неї день минає як завжди. Вона заплітає волосся в коси, стирає та сушить білизну. Вона не помічає, як довкола неї речі говорять зі світом — подушка сперечається з парасолькою про катастрофу, нова зубна щітка безуспішно намагається бути ввічливою зі старою, а одяг свариться на вішалці.