Час, що летить: Токійська станція
Мисакі, 25-річна дівчина, яка незабаром має вийти заміж, випадково знаходить стару фотографію, зроблену на залізничній станції Токіо, і старий зламаний кишеньковий годинник, який належав її нині покійному батькові. Її батько працював на Токійській станції все своє життя. У пам'яті Мисакі він залишився дуже суворою людиною, проте на знайденій фотографії чоловік відкрито посміхається, чого дівчина раніше не бачила. Вирішивши відремонтувати зламаний годинник, у своїй подорожі вона відкриває, що магазинчик годинника на станції Токіо дійсно існував.